Видання ННЦ ІАЕ

Дослідження спрямоване на виявлення та вирішення інституційних проблем спотворення державної аграрної політики України, коли «де-юре» декларується розбудова проєвропейського, селяниноцентричного аграрного устрою, а «де-факто» - створюються умови агрохолдингізації, монополізації земельних відносин й аграрних ринків, занепаду сільських територій, усунення механізмів громадського й суспільного контролю та відповідальності влади. Український народ підведено до межі втрати національного земельного багатства, сільської поселенської мережі, перспектив сталої просторової економіки. Усунення цих загроз звичайною владною політикою прийняття чергових стратегій розвитку чи імплементування Спільної аграрної політики ЄС є малоймовірним через укорінення в Україні саме проблемного інституційного середовища. Звідси, обґрунтовується методологічна та методична обмеженість «підходу стратегій» та потреба застосування інституційно глибшого модельного підходу до формування аграрного устрою та державної аграрної політики. Дослідження реалізовує спроможність інституціональної теорії виявити та усунути проблемні інститути та забезпечити інституційний базис сталого й конкурентоспроможного розвитку аграрного бізнесу й сільських територій України. Дослідженнями сформовано теоретичну базу пізнання аграрного устрою та конструювання його перспективних моделей. Аграрний устрій (та державну аграрну політику) структуровано, розглянуто та визначено в якості соціально-економічного інституту, а також сформовано відповідне методологічне й методичне забезпечення політик його змін. На цій інституціональній основі розроблено модельний алгоритм конструювання пронаціонального та євроінтегрованого аграрного устрою України, виділено його складові, їх змістовне наповнення та досягнуто їх синергетичної спрямованості. Процес моделювання аграрного устрою базовано на інституційно-матричному визначенні суспільного бачення його змісту (що і як розбудовуємо) та організаційному алгоритмі його реалізації через послідовно визначені та втілені візійні, політичні, реформаторські та управлінські дії зацікавлених «команд управління». Обґрунтовано формалізацію моделі аграрного устрою, що спочатку оформлюється у рамкові робочі програмні документи, а згодом – у прийнятті Закону України «Кодекс аграрного устрою України», та інших відповідних нормативно-правових актах. Застосування модельного підходу усуває проблемні інститути як через зміну формальної складової (писаних «правил гри» інституту аграрного устрою), так і через злам проблемних «неписаних правил гри» (звичок, «соціальних мемів»…) шляхом застосування організаційного алгоритму впровадження моделі на усіх рівнях аграрної економіки та сільських територіях.

Викладено матеріали прогнозу обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва та розрахунок вартості валової продукції сільського господарства України у 2025 році.

Наведено порівняння прогнозних показників 2025 року з досягнутими обсягами виробництва у передвоєнні роки.

Розраховано на керівників і спеціалістів державних й регіональних органів управління агропромисловим розвитком, а також сільськогосподарських підприємств, господарських об’єднань, фахових громадських організацій, науковців, експертів.

Може бути використаний при плануванні виробництва та суми витрат на нього, визначенні можливих обсягів переробки сільськогосподарської продукції, її експорту й імпорту, формуванні цін, а також для оцінки перспектив розвитку аграрного бізнесу у воєнний та повоєнний час.

ISBN 978-966-170-097-9

Міждисциплінарні дослідження науки ХХІ століття : матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції молодих учених та студентів, 2 грудня 2024 р. Київ.

Матеріали подаються в редакції авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори.

Методичні рекомендації розроблені за результатами наукових досліджень відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Методичні рекомендації мають на меті надати територіальним громадам дієвий інструмент для проведення горизонтального порівняння з виявленням сильних та слабких сторін і прийняття обґрунтованих рішень щодо впровадження необхідних змін. Для оцінки ефективності у методичних рекомендаціях розроблено інтегральний індекс потенціалу аграрного (сільського) розвитку територіальної громади, в основу якого покладено узагальнення часткових індексів (за економічною, соціальною та екологічною складовими).

Розраховано на представників органів місцевого самоврядування, науковців, науково-педагогічних працівників, державних службовців, підприємців, аспірантів, студентів та інших фахівців, які цікавляться або досліджують проблеми розвитку сільських територій України.

ISBN 978-966-669-616-1

Досліджені теоретичні, методичні та прикладні аспекти розвитку економіки, її базової аграрної моделі та агросфери, зібрані найбільш показові положення щодо економічних і соціокультурних змін та тенденцій розвитку ринків і суспільства, трансформації життя людей, праці та мислення, їх впливу на майбутнє агросфери. Узагальнено основні тенденції і риси економіки майбутнього та її перспективи. Запропоновані шляхи підвищення ефективності аграрної сфери, майбутнього економічного зростання та збільшення суспільного добробуту, пом’якшення соціального шоку соціокультурних зрушень та економічних тенденцій.

Розрахована на науковців, фахівців органів державного та місцевого управління, спеціалістів галузі та керівників профільних бізнес-структур, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти.

ISBN 978-966-669-610-9

У монографії висвітлено теоретико-методологічні засади визначення втрат, оцінювання наслідків від війни та політик компенсації на розвиток аграрного підприємництва, оцінки шкоди та збитків за наслідками військових дій, проблеми сторонньої експертної оцінки для визначення втрат агропідприємств від війни, методичні підходи до документування та фіксації прямої матеріальної шкоди завданої військовими діями суб’єктам аграрного підприємництва та методичні підходи до оцінки непрямих збитків (упущеної вигоди). Розроблено пропозиції щодо удосконалення політики визначення та компенсації втрат, підвищення ефективності розвитку аграрного підприємництва, організаційні підходи до запровадження масової оцінки збитків, державної компенсаційної політики та стратегічні орієнтири повоєнного відновлення аграрного підприємництва в умовах європейської інтеграції України.

Для науковців, фахівців органів державного та місцевого управління, спеціалістів галузі та керівників профільних бізнес-структур, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти.

Монографію підготовлено в рамках проєкту «Розробити методичні підходи до визначення втрат, оцінювання впливу військової агресії та компенсаційної політики на розвиток аграрного підприємництва» № 2022.01/0145 конкурсу «Наука для відбудови України в воєнний та повоєнний періоди» за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України.

Викладені у монографії положення, висновки і пропозиції можуть не співпадати з поглядами і позицією Національного фонду досліджень України і є виключною відповідальністю авторів.

Автори: А.П. Гайдуцький, А.О. Гуторов, Н.М. Похиленко, Н.В. Усата.

Показано інституційну роль аграрних міністерств у розв’язанні світової продовольчої проблеми. Визначено стратегічні напрями модернізації інституційної функціональності Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Видання підготовлене за результатами виконання фундаментальної НДР відділу організації менеджменту, публічного управління та адміністрування ННЦ «Інститут аграрної економіки» «Теоретико-методологічні засади реформування системи управління комплексним розвитком сільського господарства та сільських територій для досягнення Цілей сталого розвитку» (д.р. 0121U108623).

Для науковців, працівників органів державної влади, викладачів, здобувачів наукових ступенів, студентів закладів вищої освіти.

ISBN 978-966-669-610-9

Авторський колектив: М.І. Пугачов, О.А. Козак, Б.В. Духницький, А.О. Гуторов, М.І. Козак, А. Піллінг.

Дане видання має на меті поглибити розуміння законодавчих та ринкових вимог для виходу українськими експортерами на ринок свіжих яблук Європейського Союзу. Здійснено оцінку місткості ринку свіжих яблук ЄС. Розглянуто основні умови доступу до ринку, особливості зберігання продукції, логістику та маркетингові канали збуту. Запропоновано методичні підходи до підготовки комерційної пропозиції для потенційного постачальника свіжих яблук в ЄС.

Буде корисно виробникам і експортерам свіжих яблук в Україні, фахівцям місцевих і державних органів влади, сільськогосподарським дорадчим службам, громадським організаціям, науковцям, педагогічним працівникам, здобувачам вищої освіти і наукових ступенів, а також усім, хто зацікавиться зовнішньоекономічною діяльністю в агропродовольчому секторі в умовах інтеграції України до Європейського Союзу.

Представлено аналіз цінової ситуації ринків основних видів м’яса, а саме: м’яса великої рогатої худоби, м’яса свиней, м’яса птиці та продуктів його переробки: м’ясні продукти (яловичина без кістки, яловичина гуляш, яловичина ребра, свинина з кісткою, свинина, сало, тушки курей та філе куряче) за 2019-2024 рр.

При підготовці матеріалів використані дані Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України.

Видання розраховане на науковців, працівників органів управління, представників агробізнесу, аспірантів, викладачів та студентів.

ISBN 978-966-669-615-4

Узагальнено наукові засади цифрової трансформації продовольчих ринків. Визначено перспективи інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС у сфері електронної торгівлі. Проаналізовано сучасний стан і тенденції електронної торгівлі у продовольчому секторі економіки. Розроблено методичні підходи до оцінювання цифрової трансформації торгівлі в продовольчому секторі економіки. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку електронної торгівлі у продовольчому секторі економіки України з використанням інструментів цифрового маркетингу, логістики, забезпечення якості і безпечності харчових продуктів.

Для науковців, працівників органів державної влади, викладачів, здобувачів наукових ступенів, студентів закладів вищої освіти.