Прес-релізи

Скачати прес-реліз

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, несприятлива інвестиційна ситуація в агропродовольчих секторах економіки збережеться до кінця 2020 року, поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль,

Через це очікуваний річний обсяг капітальних інвестицій у сільське господарство, зазначив експерт, складе у січні-грудні цього року близько 36 млрд грн.

Зменшення річного обсягу капітальних інвестицій у сільське господарство порівняно з 2019 роком на 14-15 млрд грн зумовлено додатковими негативними інвестиційними чинниками, що виникли цього року, пояснив Микола Кісіль.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Експорт насіння зернових та олійних культур за січень-вересень 2020 року склав 16,5 млн дол. США, що на 30,0 % перевищило річний показник 2019 року у 12,7 млн дол. США. Це – найкращі показники за останні 10 років, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на зарубіжні ринки за дев’ять місяців 2020 року у вартісному вимірі становили 12,2 млн дол. США, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 74 %.

Основними країнами – споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД. Білорусь цього року закупила 5,9 тис. т кукурудзи на 8,0 млн дол. США, а Молдова імпортувала 0,4 тис. т насіння на 0,9 млн дол. США. Поставки до Казахстану становили 0,3 тис. т на суму 0,6 млн дол. США, а до Азербайджану – 57 т на 0,3 млн. дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Капітальні інвестиції у сільське, лісове і рибне господарство, а також у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, за січень-вересень 2020 року склали 39596,3 млн грн – 59,1 % до відповідного показника минулого року, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державним комітетом статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за дев’ять місяців 2020 року.

За його словами, по агропродовольчих секторах економіки капітальні інвестиції та їх індекси до відповідного періоду минулого року розподілилися таким чином:

• сільське господарство, мисливство і надання пов'язаних із ними послуг— 25018,9 млн грн і 56,6 %;
• лісове господарство— 189,7 млн грн і 43,4 %;
• рибне господарство— 17,7 млн грн і 45,7 %;
• виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 14577,4 млн грн і 63,4 %.

  Детальніше

Скачати прес-реліз

Внутрішньому ринку винопродукції загрожує експансія іноземних виробників, вважає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.

За її словами, частка продажу через роздрібну мережу виробленого в Україні вина скоротилась торік до 52 %, проти 62 % у 2017 році та 85 % у 2005 році; коньячних виробів – до 65 % проти 80 %  у 2017 р.; ігристих і шампанський вин – до 60 % порівняно з 75 % у 2017 році.

Причинами цього слугувало зменшення обсягів збору й переробки винограду на виноматеріали, обмежена купівельна спроможність, експансія товарів іноземного виробництва на ринку України. Зокрема, у 2019 році на виноматеріали було перероблено лише 124 тис. т, що удвічі менше показників попередніх років – 271 тис. т у 2017 році і 274 тис. т у 2018 році.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Найбільше у 2020 році зросло виробництво проса – на 44,7 % проти 2019 року. Проте цей приріст досягнуто виключно за рахунок розширення на 64,1 % посівних площ під цією культурою на тлі зменшення її урожайності на 12 % – до 16,8 ц/га, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо збору урожаю сільськогосподарських культур станом на 1 листопада 2020 року.

За рахунок розширення посівних площ зросло і виробництво гречки – на 12,8 %, тоді як урожайність цієї культури зменшилась проти попереднього року на 5,9 % – до 12,7 ц/га.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, обсяги перевезень сільськогосподарської продукції у І півріччі 2020 року порівняно з січнем-червнем 2019 року суттєво знизилися, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, обсяги перевезення зернових та продуктів помелу – єдиного універсального агропродукту, який перевозиться всіма видами транспорту у значних обсягах – зменшилися за цей період на 19,9 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволить Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи рішення, прийняте Європарламентом 7 жовтня 2020 року.

Таким чином, підкреслив він, українське насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, – як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Характер експорту насіння деяких олійних культур в Україні потребує його трансформації з метою збільшення частки експорту товарів з більшою доданою вартістю, зазначив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За його словами, для насіння соняшнику ця задача в Україні успішно виконана. За рахунок введення експортного мита товар експорту було змінено з насіння на олію та шрот. В результаті відношення обсягів внутрішньої переробки до виробництва сягає майже 100%.

Водночас змінити сировинний характер вітчизняного експорту насіння ріпаку та соєвих бобів повною мірою поки що не вдається, зауважив експерт. Україна поставляє за кордон до 90% насіння ріпаку та до 70% соєвих бобів.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу, вважає науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.

При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Практична реалізація положень законодавчої ініціативи, спрямованої на застосування зниженої ставки ПДВ лише на етапі поставок окремих видів сільськогосподарської продукції, – без «подовження» її дії на увесь ланцюг поставок – зумовить зниження інвестиційної активності в аграрному секторі економіки, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» №3656 у першому читанні.

Попри заяви ініціаторів даного законопроєкту відносно того, що прийняття відповідного Закону «сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства» та формуванню низки інших позитивних ефектів для аграрної галузі, фаховий аналіз положень даної законодавчої ініціативи формує підстави для менш оптимістичної оцінки можливих наслідків практичної їх реалізації для сільгосппідприємств – платників ПДВ, зауважив експерт.

За його словами, будь-яка податкова новація має відповідати критерію Парето-оптимальності, згідно з яким певне законодавче рішення буде вважатись покращенням лише у випадку, коли воно приносить економічні вигоди певним економічним суб’єктам, не знижуючи суттєво можливостей розвитку або не приносячи збитків іншим учасникам економічних відносин.

У випадку із законопроектом №3656 відповідні умови не дотримані, підкреслив Леонід Тулуш. Адже запропоноване нормотворцями рішення принесе очевидні вигоди лише трейдерам. При цьому інші учасники економічних відносин в АПК – виробники, переробники та держава – понесуть певні збитки або можливості для їх розвитку будуть знижені.

Детальніше