Архів новин
Україна має нарощувати частку експорту продукції ріпаку та сої з більшою доданою вартістю – Артем Педорченко
Характер експорту насіння деяких олійних культур в Україні потребує його трансформації з метою збільшення частки експорту товарів з більшою доданою вартістю, зазначив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.
За його словами, для насіння соняшнику ця задача в Україні успішно виконана. За рахунок введення експортного мита товар експорту було змінено з насіння на олію та шрот. В результаті відношення обсягів внутрішньої переробки до виробництва сягає майже 100%.
Зниження ставки ПДВ на агропродукцію може спровокувати поглиблення сировинної моделі розвитку аграрної галузі України – Леонід Тулуш
Практична реалізація законодавчої ініціативи, спрямованої на однократне – лише на етапі поставок сільгосппродукції – зниження ставки ПДВ, містить потенційні ризики для переробних підприємств та учасників процесів переробки агропродукції в Україні в цілому, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, прогнозуючи можливі наслідки ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 3656 в рамках вебінару «Оподаткування агропродовольчого сектору в ЄС – Уроки для України», організованого Аграрним комітетом Торгово-Промислової Палати України 6 жовтня 2020 року.
На його думку, насамперед, слід визначитись із правильним позиціонуванням згаданої законодавчої ініціативи. Адже вона, передбачаючи лише точкову зміну в механізмі справляння ПДВ, не може принести вигоди усім учасникам економічних відносин в АПК.
Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту – коментар Миколи Пугачова AgroPolit.com
Зниження інтересу до молочного скотарства може призвести до занепаду сільських територій. Про це попередив заступник директора ННЦ Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
«Найбільший спад поголів’я очікується у приватному секторі, ну і стабілізація у секторі великих і середніх спеціалізованих господарств. У виробників молока прогнозується менший спад і навіть зростання у спеціалізованих господарствах. Це не лише наші прогнози, Інституту аграрної економіки, з цими прогнозами у процесі переговорів погодились фахівці-прогнозисти ФАО. У ОСД взяли їх у роботу, тому тепер ці прогнози є їхніми прогнозами. Ситуація, у якій ми зараз знаходимось, можна змоделювати таким чином: без будь-яких змін буквально за 25 років ми будемо мати майже порожню територію без населених пунктів, без сільського населення, яке буде переважно зосереджене у великих, ну можливо ще у середніх містах. Щось схоже у світі вже є – такі держави, де 90% населення проживає в одному місті, а все інше це пустеля та гори», – сказав Пугачов.
В Україні буде спостерігатися сезонне зростання цін на продукти харчування на 5-10% – Миколи Пугачова
У нинішньому році урожай зернових в Україні буде менше, ніж в минулому. Про це на прес-конференції в інформагентстві ГолосUA розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
«Погода продемонструвала, що сільське господарство є досить уразливим від цього фактора, але слід говорити і про інші фактори. Буквально в грудні 2018 року Верховна Рада минулого скликання вирішила, що в Україні головним є не сільське господарство, а будівництво басейнів в містах України і забрала половину зарплати з учених-аграріїв на будівництво басейнів. Така є особливість», - сказав Микола Пугачов.
Урожай-2020 в Україні: втрати і прогнози – коментар Ольги Ходаківської виданню «Коментарі»
Урожай зернових на 2020 рік, за оцінками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ), буде на рівні 68,4 млн тонн, в тому числі:
- пшениці – 25 млн т;
- жита – 0,47 млн т;
- ячменю – 7,7 млн т.
«Площа посіву зернових в 2020 році залишилася на минулорічному рівні – 15,4 млн га, проте зросли площі жита, гречки, кукурудзи, проса, вівса. При цьому зменшилися площі під пшеницею, ячменем і горохом, – зазначає доктор економічних наук, заступник директора ННЦ ІАЕ Ольга Ходаківська. – Очікувана врожайність зернових становить орієнтовно 44,6 ц/га, що на 10% менше рівня врожайності 2019 року. За окремим культурам врожайність деяких зернових зросла. Зокрема, жита на 17%, вівса на 16%. По інших зернових вона в цьому році буде, на жаль, нижчою».
Україна має експортний потенціал, здатний задовольнити попит ЄС в продукції олійних культур – Артем Педорченко
За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу, вважає науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.
За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.
При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.
Агросектор демонструє значну стійкість до COVID-19 - інтерв'ю Ольги Ходаківської AgroPortal.ua
Як вплинула коронавірусна пандемія на зовнішню торгівлю сільськогосподарською продукцією?
Ольга Ходаківська: За час пандемії відбулись відчутні зміни у зовнішньоторговельних потоках. Загальний експорт товарів за перше півріччя 2020 року скоротився на 7 % порівняно з відповідним періодом 2019 року. Особливо відчутні зміни у бік зменшення відбулися по експорту живих тварини та продуктів тваринного походження (-12,6 %), а також продукції рослинництва (-11,3 %).
Щоправда експорт жирів та олії продовжує зростати (+22,4 %). Позитивна динаміка спостерігається й щодо експорту готових харчових продуктів (+1,8 %).
Зниження ставки ПДВ на етапі сільгоспвиробництва призведе до подальшого згортання інвестиційної активності в галузі та вдарить по агромашинобудуванню – Леонід Тулуш
Практична реалізація положень законодавчої ініціативи, спрямованої на застосування зниженої ставки ПДВ лише на етапі поставок окремих видів сільськогосподарської продукції, – без «подовження» її дії на увесь ланцюг поставок – зумовить зниження інвестиційної активності в аграрному секторі економіки, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» №3656 у першому читанні.
Попри заяви ініціаторів даного законопроєкту відносно того, що прийняття відповідного Закону «сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства» та формуванню низки інших позитивних ефектів для аграрної галузі, фаховий аналіз положень даної законодавчої ініціативи формує підстави для менш оптимістичної оцінки можливих наслідків практичної їх реалізації для сільгосппідприємств – платників ПДВ, зауважив експерт.
Прийняття законопроєкту № 3656 віддалить Україну від податкових стандартів ЄС і не вплине на доступність продовольчих товарів для споживачів – Леонід Тулуш
Незважаючи на те, що у пояснювальній записці до законопроєкту № 3656 зазначається, що «розвиток економічних відносин країни у напрямі зближення з ЄС передбачає приведення норм податкового законодавства до загальноєвропейських вимог», фактично положення даного проєкту нормативно-правового акту не направлені на врахування міжнародної – у першу чергу, європейської – практики з даного питання, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» у першому читанні.
Інститут аграрної економіки виступив співорганізатором міжнародного вебінару на тему «Стратегія сталого розвитку світових економік»
Посилення міжнародної наукової співпраці є важливим фактором у розвитку Cтратегії сталого розвитку та впровадження 17 Цілей сталого розвитку, зазначила старший науковий співробітник Відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», голова Ради молодих вчених, к.е.н. Надія Столярчук, інформуючи про Міжнародний вебінар Індія-Україна та регіон Великого Меконгу на тему «Стратегія сталого розвитку світових економік», що відбувся на платфомі Google Meet 12 вересня 2020 року.
У рамках заходу учасники обговорили низку актуальних питань та нагальних проблем у напрямку реалізації цілей сталого розвитку.
Сторінка 46 з 161
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>