Ми у ЗМІ

Зокрема у лютому 2025 року очікується здорожчання на подібні продукти, повідомила науковиця Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", Інна Сало для 24 каналу.

Експертка пояснила, що на динаміку цін на овочі істотно впливають такі чинники:

• оперативність;
• обсяги постачання;
• вартість зберігання та транспортування;
• підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників;
• ціни на пальне.

  Читати далі:

Ціни на основні види хліба підвищилися майже на одну п’яту, повідомила науковиця "Інституту аграрної економіки" Світлана Черемісіна для 24 каналу.

Зокрема ціни наразі такі:

• пшеничний з борошна вищого ґатунку подорожчав до 51,91 гривні за кілограм (+17,8%);
• хліб пшеничний з борошна першого ґатунку – до 42,52 гривні за кілограм (+19,0%);
• хліб житній – до 45,12 гривні за кілограм (+20,6%).

  Читати далі:

Ситуація із забезпеченням аграрного комплексу насінням в Україні досить тривожна. У 2023 році загальний обсяг виробництва кондиційного насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур в нашій країні становив 274 тис. т (добазове, базове та сертифіковане) за потреби 2,5-2,8 млн т. При цьому частка кондиційного насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур української селекції становила лише 67,8 тис.т, або 24,7 % від загального обсягу виробництва сертифікованого насіння. В той же час імпорт насіння іноземної селекції становив 36,2 тис. т. Водночас було вироблено та сертифікованого на території України ще 170 тис т насіння іноземної селекції. Тож загалом виробництво та імпорт кондиційного насіння іноземної селекції у 2023 році становив 206,2 тис.т, або 75,3 %.

Експансія зарубіжної селекції

Рівень забезпечення виробництва зернових і олійних культур кондиційним насінням вітчизняної селекції нині є вкрай низьким, що може становити загрозу національній безпеці. Частка насіння вітчизняної селекції у виробництві озимої пшениці у 2023 році становила 48,1%, ярого ячменю – 35,5%, ярої пшениці – 22,6 %, озимого ячменю – 20,5%, кукурудзи – 18%, гороху – 16,4%, озимого жита – 11,9 %, соняшнику – 6,7%, сої – 6,6%.

Читати далі:

За інформацією заступника директора ННЦ "Інститут аграрної економіки", члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, за підсумками 2024 р. проти 2023 р. зросла рентабельність пшениці до рівня 17% та ячменю — до 25%.

У сезоні 2024 р. рентабельність ріпаку становила майже 60%, сої — до 40%. Збільшення цього показника пояснюється суттєвим здорожчанням сільгоспсировини. Наприклад, ціна на соняшник із січня до жовтня збільшилася майже на 158%. Також рентабельність зростала завдяки відновленню експортної активності та зниженню вартості логістики порівняно з 2023 р.

Джерело: dsnews.ua

Дешевшати кава не буде: п’ють її більше, а світовий запас, через неврожай, меншає. Розповів Суспільному доктор економічних наук Богдан Духницький. Так, протягом 2024 року ціна за чашку еспресо в Україні зросла в середньому на 20%. Причиною стали кліматичні зміни в країнах, де вирощують кавові зерна та збільшення споживацького попиту. Про вплив збільшення вартості напою розповідається у сюжеті

Джерело: Суспільне Черкаси

Переглянути відео

Витрати на насіння у рослинництві складають 50 млрд грн. Частка ж насіння і садивного матеріалу в загальній сумі витрат практично незмінна та щорічно складає близько 10%.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, Україна досить імпортозалежна в частині забезпечення насінням. 

«З-за кордону щорічно ввозиться насіння на $350-400 млн. Крім того, у межах держави здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується закордонними компаніями. Отже загалом насіння іноземної селекції закуповується на $0,9-1,0 млрд», — уточнює науковець.

Оскільки вартість насіння суттєво залежить від курсу долара до гривні, у 2025 році прогнозується його здорожчання на 10% внаслідок інфляційних процесів у країні.

Джерело: AgroPortal

У 2025 році очікується зростання цін на мінеральні добрива на 10-15%. Причини такого здорожчання пов’язані з інфляцією та логістичними труднощами, спричиненими воєнними діями в Україні. Про це повідомляють експерти Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Згідно з даними завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, мінеральні добрива є основною статтею витрат у собівартості рослинницької продукції, займаючи близько 25%.

Читати далі:

У 2025 році внаслідок росту споживчих цін (індекс інфляції) та логістичних проблем, пов’язаних із воєнними діями на території України, може відбутися здорожчання мінеральних добрив на 10-15%.

Такий прогноз Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Зокрема, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук вказує, що мінеральні добрива займають найбільшу частку — близько 25% — у собівартості рослинницької продукції. У 2024 році ціни на всі види мінеральних добрив стабілізувалися.

«Майже на рівні 2023 року залишилися ціни на азотні добрива — 19000-19500 грн/т, а також нітроамофоска — 24500-25000 грн/т. При тому, що майже на третину проти 2023 року подешевшали фосфорні — 17500-18000 грн/т, а також калійні добрива — 19000-19500 грн/т», — констатує науковець.

Джерело: AgroPortal

У 2025 році аграрії продовжать робити ставку на олійні культури, оскільки ті залишаються більш прибутковими порівняно із зерновими.

Такий прогноз Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

За інформацією заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, за підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.

Читати далі:

Зростання цін на овочеву продукцію стимулюватиме агробізнес до нарощування обсягів виробництва у 2025 році.

Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.

За його словами, втрати внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України значних площ, на яких вирощувалися овочі, мали свої негативні наслідки. Проте у 2023-2024 роках зросли посівні площі під овочеві культури в центральних та західних регіонах країни. Таким чином, у результаті переміщення аграріїв з півдня та переходу на нові районовані культури обсяги виробництва овочів частково відновились.

Читати далі: