Ми у ЗМІ

Ціни на деякі види м'ясної продукції у березні можуть зрости. Вартість деяких позицій підніметься до 5%. Про це в коментарі Главреду розповіла провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Наталія Копитець.

За її словами, станом на 19 лютого 2025 року роздрібні ціни на основні види м’яса в продуктових супермаркетах зросли на 0,6-10,3 % у порівнянні з початком року. Найбільше подорожчала курятина, зокрема курячі стегна (+10,3 %), гомілки (+5,7 %) та філе (+2,6 %). Також відчутне зростання зафіксовано на свинячу лопатку (+5,2 %).

Зокрема, яловичі ребра тепер коштують 175,45 грн/кг (+1,8 %), а яловичий гуляш – 313,98 грн/кг (+3,3 %). Ціни на свинину також зросли: свиняча грудинка – 179,30 грн/кг (+1,1 %), підчеревина – 181,50 грн/кг (+2,0 %), лопатка – 194,63 грн/кг (+5,2 %), свинячі ребра – 178,97 грн/кг (+1,5 %).

Читати далі:

Протягом 2024 року в Україні спостерігалося суттєве подорожчання продукції хлібопекарської галузі. У 2025 році ріст цін збережеться. Про це у коментарі Главреду розповіла головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Світлана Черемісіна.

Вартість хлібобулочних виробів стабільно зростала в межах 1,5-3% щомісяця у 2024 році. На кінець року ціни на хліб склали:

• хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку подорожчав до 51,91 грн/кг (+17,8 %),
• хліб пшеничний з борошна першого ґатунку – до 42,52 грн/кг (+19,0 %),
• хліб житній – до 45,12 грн/кг (+20,6 %),
• батон додав у ціні 20,6% і зараз коштує 27,78 грн. за 500 грам.

  Читати далі:

Ціни на овочі в березні 2025 року залишаться відносно стабільними, але деякі продукти можуть подорожчати до 5%, розповіла в коментарі Главреду головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало.

Фактори, які впливають на вартість овочів, включають сезонні коливання, витрати на транспортування та зберігання, тарифи на електроенергію та вартість пального.

За інформацією Мінфіну України, станом на 19 лютого 2025 року ціни на овочі борщового набору знизилися у порівнянні з кінцем січня:

• картопля – 31,85 грн/кг (-4,9%),
• морква – 35,07 грн/кг (-6,3%),
• буряк – 23,43 грн/кг (-5,1%),
• цибуля ріпчаста – 15,65 грн/кг (-1,4%).

  Читати далі:

Як розповів Главреду провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Іван Свиноус, весняні місяці є початком періоду "великого молока", що характеризується зростанням пропозиції на ринку молока та молокопродуктів. Зростання пропозиції молока при обмеженому попиті внаслідок низької купівельної спроможності населення призводить до зниження закупівельних цін на продукт незалежно від його ґатунку.

За його словами, основними чинниками, що стримують зниження закупівельних цін на молоко, що надходить на переробку від господарств корпоративного сектору аграрної економіки, є дорожчання енергоносіїв та інфляційні процеси в економіці країни, а також дефіцит високоякісної молочної сировини.

Читати далі:

Головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало зауважує, що на динаміку цін на овочеві істотно впливають сезонні коливання, оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, ціни на пальне. Відтак, за її словами, у березні 2025 року очікується незначне сезонне здорожчання овочів – до 5 %.

"Перш за все, через втрату якісних показників, що пов’язані переважно зі складнощами зберігання найбільш помітно можуть зрости ціни на капусту білокачанну – до 52,5 грн/кг (+2%), а також на моркву – до 36 грн/кг (+2,6%). Ціна на картоплю може зрости до 33 грн/кг (+3,6 %), що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики. Ціна на цибулю ріпчасту, за достатнього рівня пропозиції, залишатиметься практично сталою – до 16 грн/кг", – уточнила експерт.

Джерело: Главред

За даними Державної служби статистики України, лише протягом грудня 2024-го — січня 2025 року хліб пшеничний з борошна вищого гатунку зріс в ціні на 1,8%, хліб пшеничний з борошна першого гатунку і хліб житній — на 3%. А вартість батона збільшилася на 3,1%, — розповідає Світлана Черемісіна, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ “Інститут аграрної економіки”.

Протягом минулого року ціна борошна збільшилася на 27% — до 19,93 гривні за кілограм, тобто майже на третину, олії соняшникової — на 23,5% (72,73 грн/кг). Вартість цукру залишається відносно стабільною. Здорожчання становило лише 2,9% (33,16 грн/кг). Усе це позначається на кінцевій вартості хлібобулочної продукції. 

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується подальше поступове зростання вартості хліба. Та значних цінових стрибків очікувати не варто. Щомісячно ця продукція може додавати в ціні 2 — 3%.

Джерело: Експрес

Що ж до потреб, то у ННЦ «Інститут аграрної економіки» порахували, що відповідно до норми висіву зернових культур щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т. Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, а цукрових буряків — від 600 до700 т.

Науковці наголошують, що нині вже майже половина сортів, зареєстрованих у Державному реєстрі сортів рослин України, — іноземної селекції. І їхня частка постійно зростає.

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН – Частка сортів українських заявників, що міститься у Державному реєстрі сортів рослин України, у 2024 році становила трохи більше 44%. З них по окремих культурах: кукурудза — 45,3%, соняшник — 32,9%, овочі — 23,3%, ріпак — 19,1%, буряки кормові та цукрові — 19,2%.

Пріоритетність вітчизняної селекції відмічена для сортів зернових колосових, кормових, лікарських і декоративних видів. Торік у групі зернових частка у структурі Реєстру сортів пшениці озимої українських заявників становила 63,1%, ячменю ярого — 66%. Частка кормових сортів складала 52,3%, лікарських — 64,2%, декоративних — 88,7%.

Читати далі:

У 2024 році до України було ввезено іноземного насіння на $400 млн. У межах держави на таку ж суму здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується іноземними компаніями. Отже в цілому насіння іноземної селекції продається на $0,8-0,9 млрд щорічно.

Такі розрахунки в коментарі AgroPortal.ua наводять в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За інформацією завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, основними країнами, де закупається найбільше насіння, є Франція, США, Німеччина, Канада, Туреччина, Іспанія, Румунія, Угорщина. 

При цьому Франція, США, Німеччина — це країни з високорозвиненим селекційним і насіннєвим потенціалом, тоді як в Угорщині, Румунії та Туреччині знаходяться заводи з виробництва насіння, які належать великим транснаціональним компаніям.

Джерело: AgroPortal

Відповідно до норми висіву зернових культур (пшениця, ячмінь та жито) щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т, зокрема 100 тис. т кондиційного насіння — добазового, базового та сертифікованого, а також 5 тис. т добазового, базового та батьківських ліній.

Такі розрахунки в коментарі AgroPortal.ua наводять в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За інформацією завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, для посіву озимої пшениці необхідно 1 млн т, ячменю — 150 тис. т, а жита — 16 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву ярих зернових становить близько 400 тис. т. При цьому, за інформацією Олександра Захарчука, насіння кукурудзи — 105 тис. т, ярої пшениці — 50 тис. т, ярого ячменю — 180 тис. т, вівса — 33 тис. т, а зернобобових (горох, квасоля) потрібно 50 тис. т.

Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, зокрема: сої — 250 тис. т, соняшнику — 35 тис. т, озимого та ярого ріпаку — 5 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву цукрових буряків варіюється у межах 600-700 т.

Джерело: AgroPortal

Продовольство займає 60% в загальному експорті з України. Про перспективи на 2025 та про торгівлю з окремими країнами поділився думками академік Микола Пугачов - заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Миколо Івановичу, Ваше бачення та оцінка експорту продовольства на 2025 рік. Чи чекати новий рекорд і від яких чинників він залежить?

Головний підсумок аграрного експорту України за три роки повномасштабної агресії РФ на території України – вдалося не лише стабілізувати ситуацію, а й навіть наростити його вартісні обсяги за підсумками 2024 року.

Торік галузевий експорт на суму 24,6 млрд дол. США став другим за період незалежності нашої держави, поступившись лише рекордному показнику 2021 року у 27,7 млрд дол. США.

Читати далі: